13.07.2023
Для України фазан є аборигенним птахом, рештки якого знаходили городищах прадавніх людей. На кінець VIII ст. його було винищено майже скрізь, окрім дельт Дунаю і Дону. З середини ХІХ ст. розпочинається завезення цього птаха поміщиками у власні маєтки, звідки частина особин потрапляла на волю і створювала невеликі локальні угруповання. Сучасну реакліматизацію фазана на півдні України було розпочато Е. Фальц-Фейном у Асканія-Нова, де у 1887 р. в зоопарку утримувалось 19 особин. Пізніше сюди невеликими партіями завозили кавказького, семиріченського, усурійського і румунського фазанів, котрі внаслідок схрещування створили особливу форму. В подальшому їх нащадки самостійно розселились, завдяки чому навколо заповідника «Асканія-Нова» виник осередок цього виду.
Значна роль у поширенні фазана в Україні належить державному розпліднику «Холодна Гора» (АР Крим), створеному в 1956 р., де з 1957 по 1957 рр. виростили понад 100 тис. птахів, а також фазанаріям Дніпропетровської, Закарпатської та Київської організацій УТМР. Племінне поголів’я тут формувалось за рахунок завезення спочатку семиріченського, а потім – мисливського, німецького паркового, румунського та інших фазанів. Незважаючи на їх різноманіття, с часом всюди почав домінувати мисливський фазан. В 1963-1985 рр. фазанів різними за кількістю партіями випускали у 22 місцях України. Найбільші випуски здійснювались в Криму (від 10 до 26 тис. на рік), Миколаївській, Дніпропетровській, Одеський, Закарпатській, Херсонській областях (5-20 тис.), Донецькій, Луганській, Львівській, Харківській областях ( 1-8 тис.).
Проведені випуски мали б забезпечити поширення фазана по всій території країни, однак повністю успішними вони виявились лише в кількох місцях на півдні. Найбільш поширеною причиною невдач слід визнати невдалий вибір угідь для випуску. Найчастіше їх придатність оцінювали за літніми умовами, але взимку, коли захисні властивості різко погіршувались, помітність яскравих птахів на тлі білого снігу, наземний спосіб життя робили фазанів особливо доступними для хижаків. Наступними причинами є недостатня і несвоєчасна підгодівля, а також випуск травмованих чи ослаблених при перевезенні і утриманні в вольєрах особин. Дуже важливими також виявились: переважання самців над самками, розселення дрібними партіями, випасання худоби в місцях випуску, неефективна охорони від браконьєрів і здичавілих собак, вплив чиннику турбування тощо.
Створення диких угруповань фазана у Запорізькій області розпочалося у після воєнні часи 1948/49 рр., коли 20 особин із заповідника «Асканія-Нова» інтродукували на о-ві Хортиця біля м. Запоріжжя. За два роки їх кількість на у цих місцях зросла до 100 особин. Важливим поштовхом для масового розселення фазана та інших мисливських тварин стала Постанова Кабінету Міністрів УРСР «Про заходи щодо розвитку мисливського господарства України» (1950 р.). Згідно спеціального плану, з розплідника «Холодна Гора» на територію області в 1959 р. було завезено 100, в 1970 р. – 330, а в 1971 р. – 600; з Димерського розплідника в 1962 р. – 140, в 1963 р. – 313, в 1964 р. – 500, а в 1966 – 400 фазанів. Окрім того, в області було організовано вольєрне розведення цих птахів, в результаті чого в 1961 р. в угіддях було розселено 118, а в 1962 р. – ще 465 особин. У наступні роки розселення фазанів, до якого долучилися всі, без виключення, мисливські організації різного підпорядкування стало ще жвавішим. На території Запорізької області до початку військового стану функціонувало 5 розплідників: у Бердянську, Пологах, Токмаку, а також у Запорізькому та Мелітопольському районах, які розводили та реалізували різним мисливським організаціям та приватним особам велику кількість птахів. Завдяки цьому, з 1981-2021 рр. в угіддях області було розселено понад 57 тис. фазанів, що сприяло швидкому заселенню ними всіх придатних угідь. В період дії військового стану розплідники були зачинені та реалізація користувачам мисливських угідь не здійснювалась . За останніми даними перед початком бойових дій січень – лютий 2022 року чисельність мисливського фазана складала 47895 особин. З початку введення військового стану облікові роботи не проводились.
Станом на сьогодні: більша частина Запорізької області окупована та в області тривають бойові дії. Майже 70% користувачів мисливських угідь області знаходяться на окупованій території.
На час дії військового стану в Україні користувачам мисливських угідь в Запорізькій області дуже важко зберегти чисельності поголів’я мисливського фазана та мисливських тварин із-за бойових дій, які тривають на території області.