01.08.2024

Відповідно до ПОРЯДКУ організації охорони і захисту лісів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 20 травня 2022 р. № 612 «Про затвердження Порядку організації охорони і захисту лісів» (зі змінами) розрізняють наступні види лісових пожеж:

1. Низові пожежі поділяються на слабкі, середньої сили та сильні. Вони визначаються за швидкістю руху крайки горіння і висотою полум’я.

Низові пожежі слабкі — пожежі із швидкістю руху фронтальної крайки лісової пожежі до 1 метра на хвилину і висотою полум’я до 0,5 метра.

Низові пожежі середньої сили — пожежі із швидкістю руху фронтальної крайки лісової пожежі від 1 до 3 метрів на хвилину і висотою полум’я від 0,5 до 1,5 метра.

Низові пожежі сильні — пожежі із швидкістю руху фронтальної крайки лісової пожежі більше ніж 3 метри на хвилину і висотою полум’я більше ніж 1,5 метра.

2. Верхові лісові пожежі за швидкістю поширення поділяються на рухливі та стійкі.

Верхові пожежі рухливі — пожежі, які поширюються кронами дерев із швидкістю більше 4 кілометрів на годину, значно випереджаючи фронт низових пожеж, та спричиняють утворення нових осередків завдяки рознесенню іскор. Під час пожежі згорають хвоя та дрібні гілки, великі гілки і кора дерев обвуглюються.

Верхові пожежі стійкі — пожежі, які поширюються із швидкістю до 4 кілометрів на годину  кронами дерев одночасно з просуванням фронту стійкої низової пожежі.

Верхові лісові пожежі за параметрами просування фронтальної крайки лісової пожежі поділяються на слабкі, середньої сили та сильні.

Верхові пожежі слабкі — пожежі із швидкістю просування фронтальної крайки лісової пожежі до 3 метрів на хвилину.

Верхові пожежі середньої сили — пожежі із швидкістю просування фронтальної крайки лісової пожежі від 3 до 100 метрів на хвилину.

Верхові пожежі сильні — пожежі із швидкістю просування фронтальної крайки лісової пожежі більше ніж 100 метрів на хвилину (6 кілометрів на годину).

3. Плямисті пожежі — пожежі, що утворилися поза контуром основної пожежі від іскор, які переносяться вітром та конвективними потоками з території пожежі.
4. Торф’яна пожежа — пожежа, що супроводжується безполуменевим горінням торфового шару ґрунту. Торф’яна лісова пожежа виникає у місцях залягання торфу. Під час проникнення вогню в глибину торф’яного шару відбувається загоряння нижніх його шарів.

Швидкість поширення торф’яної пожежі — кілька метрів на добу. Полум’я з осередку пожежі може виходити за межі торфовища, спричиняючи виникнення трав’яних пожеж, пожеж на землях сільськогосподарського призначення та лісових пожеж. Характерною рисою торф’яних пожеж є виділення великої кількості диму, що призводить до задимлення значних територій.

5. Лісові пожежі за розмірами (площею) поділяються на:

невеликі лісові пожежі — пожежі площею до 5 гектарів;

великі лісові пожежі — пожежі площею від 5 до 200 гектарів;

особливо великі лісові пожежі — пожежі площею понад 200 гектарів.

6. Вид та очікуваний розвиток пожежі визначаються керівником гасіння лісової пожежі з урахуванням поточних погодних умов, рельєфу, класу природної пожежної небезпеки ділянки лісового фонду, класу пожежної небезпеки за умовами погоди.