12.09.2024
Пожежі пошкоджують лісові екосистем, знижують захисні, водоохоронні та інші корисні властивості лісу. Задимлюючи повітря, вони також становлять серйозну небезпеку для населення та розташованих поруч населених пунктів. Низові пожежі надзвичайно небезпечні та за умови сильного поривчастого вітру можуть рухатися зі швидкістю до 3 метрів на хвилину. Полум’я висотою до 50 см випалює підлісок, живий надґрунтовий покрив (мохи, лишайники, трав’янисті рослини, напівчагарники і чагарники) та підстилку (опале листя, хвою, кору, сушняк, хмиз, старі пні). Вони також спричиняють виникнення верхових пожеж, запалюючи нижній ярус дерев і крони жердняків. Інтенсивність горіння залежить від ухилу місцевості, часу доби та, особливо, від сили вітру. За інтенсивністю лісові пожежі підрозділяються на слабкі, середні й сильні.
Для локалізації низової пожежі на першому етапі здійснюється зупинка поширення пожежі шляхом безпосереднього впливу на її контур – вогонь збивають по контуру пожежі гілками та засипають ці контури ґрунтом або заливають водою. Потім прокладають загороджувальні смуги та канави, хімічними речовинами обробляють периферійні області пожежі щоб запобігти можливості поновлення вогню та його поширення.
Щоб уникнути лісових пожеж протягом пожежонебезпечного періоду Правилами пожежної безпеки в лісах України забороняється: